лежати на м'якій постелі

1. n

1) (the s.) м'якоть, м'якуш

2) м'якість

3) розм. дурень; придурок; простак; тютя

4) ліберал

2. adj

1) м'який

2) ніжний

3) тонкий, легкий, ніжний; тихий; неясний; ледь відчутний

4) ласкавий, чутливий, лагідний, ніжний

5) розм. закоханий (про погляд)

6) теплий, м'який

7) розм. вологий, сирий

8) тихий, спокійний

9) добрий, лагідний, сумирний, чутливий, чулий, вразливий

10) поступливий, піддатливий; покірний, слухняний

11) слабохарактерний

12) поблажливий; терплячий, терпимий; м'який

13) кволий; слабкий; слабкого здоров'я; млявий

14) прісний

15) пластичний

16) слабопроникаючий (про рентгенівське проміння)

17) борошнистий (про зерно)

18) фон. палаталізований, пом'якшений

19) фот. неконтрастний

20) розм. недоумкуватий; придуркуватий; простацький

21) розм. неважкий, легкий

22) розм. безалкогольний (про напій)

23) вишуканий, витончений

24) приємний (на смак, запах)

25) розмірений, повільний; спокійний

26) помірний, невеликий (про вогонь, спеку)

27) похилий

28) неяскравий (про колір тощо)

29) тех. ковкий; гнучкий

3. adv

м'яко; ніжно; тихо

4. int

тихіше!, тихенько!

* * *

1) ( the soft) м'якоть

2) м'якість

3) дурень, простак, роззява

4) = soft-shell 1;

1) м'який

2) ніжний

3) ніжний, тонкий, легкий; ледве вловимий; тихий, неясний

4) лагідний ніжний

5) закоханий

6) м'який, теплий

7) тихий, спокійний

8) добрий, лагідний; чутливий, вразливий

9) поступливий, податливий; покірний, слухняний; слабохарактерний

10) поблажливий, терпимий; м'який

11) слабкий, в'ялий, млявий ( про м'язи)

12) м'який ( про воду)

13) простуватий; недоумкуватий

14) неважкий, легкий

15) бездіяльний, гулящий, ледачий

16) безалкогольний ( про напої)

17) пологий, положистий

18) слабкий ( про ґрунт)

19) пластичний

20) слабопроникний ( про випромінювання)

21) борошнистий ( про зерно)

22) фон. палаталізований, пом'якшений

23) фoтo неконтрастний

24) мeд. який не створює звикання ( про наркотики)

25) eк. млявий ( про кон'юнктуру); нестабільний ( про ціни)

26) м'який ( про політичну лінію); примирливий

27) не забруднюючий ( навколишнє середовище); нешкідливий; cпeц. який піддається біологічному розкладу ( про детергент)

28) вiйcьк. уразливий, слабкий; невкритий, незахищений

29) програмований, програмно-керований; непостійний

одр, ложе, постеля. Смертный одр - божа постеля, смертельна постеля. Лежать на смертном одре - лежати на [при] смертельній постелі, бути (стояти) на божій дорозі.

* * *

1) одр, -а; посте́ля, по́сті́ль, -те́лі

2) (носилки) ма́ри, род. п. мар

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *